Історія рідного краю


Наше минуле...            


Історія села Поліське

Село Поліське знаходиться на території місцевості, про яку "Батько історії" Геродот писав:
                              "Земля поросла густими лісами, і 
                           в найбільшому з них є величезне озеро,
                     оточене трясовинами і очеретами,
               а в цьому озері ловлять видр,
          бобрів та інших  звірів..."
  Це перша згадка про Поліський край. Цю думку про існування на північ від Скіфії забороненої місцевості з великим озером пізніше повторили всі стародавні географи.


       Детальніше

Історія Михайлівського храму  

села Поліське

         Перша церква у Погорілівці побудована 1726 року за кошти поміщика, власника Погорілівки, та стараннями прихожан.
Який саме поміщик дав кошти на будівництво церкви поки що не встановлено, тому що в цей період село належало і Яну Стефановичу Стецькому, і Йосипу Михайловичу Любомирському.
Відомостей про перших священників, які правили в ній, не знайдено.






Село Поліське 



                                                   Урок – реквієм  «Дзвони памяті»
                                                                                                         




Видатні люди 
                        нашого села ...



Шульжук  Каленик  Федорович 


 


ЧЕРВОНІЙ Василь Михайлович





Шульжук Надія Адамівна


Кожному, хто захоплюється поезією, добре відоме ім'я Надії Шульжук. Перші публікації на початку 70-х років з'явилися в газеті " Надслучанський вісник" ще під дівочим прізвищем Харчук. Надія щасливо обминула період учнівства. ЇЇ вірші одразу привернули до себе увагу глибиною змісту, поетичною вправністю.
Мама Надії Адамівни і відомий письменник наш земляк Андрій Кондратюк - сестра і брат. Його творчість завжди чарувала Надію. Багатостраждальний, як доля автора, роман "Важке прозріння", збірники легких, як весняний легіт, оповідей про дерева. Але понад усе "Новели нашого хутора", цей тонкий сплав особистісного і загальнолюдського, поетичного і духовного.
У юності Надія була дуже невпевнена у собі, боязким дівчам. Вчилася добре, дуже любила літературу.
В ті часи - кінець 60-их у поліській глибинці не вистачало дипломованих вчителів. Надії Адамівні запропонували роботу у Ялинівці, в початковій школі. Потім були Вільхівка, Хотин. Вступила на заочне відділення Рівненського педінституту на українську філологію. Працювала в школі с. Поліське. Перші роки роботи в Поліській школі були найкращим, найпродуктивнішим та найщасливішим періодом у житті Надії Адамівни. Добре пам'ятає усіх тодішніх вихованців. Чимало з них теж присвятили своє життя школі. Згадує Шульжук Надія і драматичний гурток , ставили п'єси Михайла Старицького, Марка Кропивницького. І прийшло тоді кохання до Надії. У передзим'ї познайомилася з місцевим хлопцем Миколою Шульжуком, а весною вже й весілля зіграли…

Вірші Надії Адамівни друкувалися на той час у найпопулярнішому щотижневику "Україна".
У 2003 році у видавництві "Волинські обереги" вийшов альманах "З берегів Случа", де вміщено поезію Шульжук Надії Адамівни.



 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар